Все для батьків


У перший тиждень березня в усьому світі відзначають День читання вголос. Наукові дослідження доводять — простий ритуал читання казки на ніч дасть дитині змогу стати значно розумнішою, добрішою та кмітливішою.
За статистикою, батьки дітей старшого віку читають їм значно менше, або й узагалі перестають це робити в початковій школі, адже дитина вже вміє читати сама.
Але насправді рівень читання очима в дитини часто відстає від рівня розуміння тексту на слух. Самостійно часто дитина готова читати тільки прості історії, а в дорослому виконанні розуміє і «Хоббіта», і «Таємничий сад».
Чому ж все-таки варто продовжувати робити те, що робили люди до епохи Цукерберга, в епоху Гутенберга — читати вголос?
1. Когнітивні здібності

Діти, яким читають, чують складнішу лексику порівняно з побутовими виразами «їж кашу та одягни шапку».
За даними недавнього дослідження Університету штату Огайо, вже в п’ятирічному віці розрив у кількості слів, якими володіють діти з родин, які читають і які не читають, становить сотні тисяч. При цьому порівнюють дітей, яким не читали зовсім, і дітей, яким читали по п’ять книжок на день.
Учені доводять, що кількість слів у дитячому лексиконі потужно корелює з рівнем інтелекту. Чим далі, тим більший розрив, адже ті сотні тисяч слів, які старанно постачали дитині, впливають на академічну успішність. А в початковій школі вона полягає якраз в умінні прочитати та розібратися в прочитаному. Навички аудіювання, письма та розмовної мови, фонематичного слуху і рівень розуміння того, що розповідає вчитель, — все це залежить від того, чи чула дитина в родині складнопідрядні речення.


Неможливо від дитячої забавки «в ямку — бух!» перейти до розуміння тексту з підручника. Між цими подіями повинна лежати дорога, вимощена дитячими книгами, — зауважують дослідники.


У 2014 році вчені опублікували неймовірне дослідження про близнюків від 6 до 17 років — «Навчання читання покращує інтелект?».
2. Емпатія, розуміння інших


Читання допомагає дитині отримати емоційний досвід, з яким у реальному житті стикатися не обов’язково. Уміння зрозуміти точку зору іншого, його мотиви — дитина психологічно розвивається, поки їй читають.
Досліджень тут теж достатньо: у Кембриджі, наприклад, з’ясували, що художня література — якраз той засіб, який допомагає юнацтву прокачувати цей таємний м’яз — вміння співчувати та розуміти інших. А голландські вчені опублікували роботу, яка доводить: юні любителі чарівних світів більш чуйні та терпимі до інших. Завдяки читанню «Гаррі Поттера» діти з початкових і середніх шкіл змогли позбутися забобонів до маргіналізованих груп емігрантів чи переселенців.
Якщо говорити про модний нині емоційний інтелект, то читання художньої літератури забезпечує спеціальною лексикою для розмови про почуття, пошук себе і для співпереживання іншим.
3. Образне мислення

Схвильовані американські дослідники вивчили мозок дітей за допомогою МРТ, поки ті слухали запис розповідей і фонових шумів. Виявилося, ефект зовсім різний.


Під час читання мозок проявляє сильну активність в тих частинах, які пов’язані з розповідним розумінням і візуальними образами.


Причому, чим більш сприятливе середовище створили для дітей вдома (чим більше їм читали батьки), тим активніше відгукувався мозок на історії. Хоча дослідження проводили на дітях від трьох до п’яти років, та переваги читання відстежують і у старших слухачів.
Коли дітям розповідають про єдинорога, який скакав на хмаринці, дитина вмикає уяву: уявляє хмаринку, малює подумки єдинорога і навіть створює якусь схему його танцю. Для мозку є багато цікавої роботи.
4. Соціальний розвиток, управління увагою

Багато батьків і фахівці розповідають, наскільки нині зіпсувалися діти: труднощі з увагою, гіперактивність, кліпове мислення. Хоча, можливо, замість того, щоб нервувати, ми могли б просто взяти в руки книгу. Є наукові дані, які свідчать про сприятливий вплив батьківського читання на поведінку дітей. Воно допомагає знизити ризик розвитку проблем з увагою і гіперактивністю.
Експерти не цілком розуміють, чому це працює, але в них є кілька припущень. Наприклад, є версія, що спільне читання робить всіх щасливішим і дітям потрібно менше хуліганити, щоб привернути увагу дорослого. А той, у свою чергу, отримує більше радості від взаємодії, особливо коли в книжці хороший кінець. Інший варіант: у дітей краще розвивається соціально-емоційна сфера, тому що вони отримують якісь моделі поведінки в складних ситуаціях, інструментарій, нехай навіть у формі нової лексики, для вирішення своїх завдань. Розуміння, що не ти один сьогодні тупотів ногами й не тільки тобі важко всидіти в театрі, допомагає дитині контролювати свою поведінку.
5. Поліпшення пам’яті

Слухати, як батько, який час від часу намагається задрімати, читає про пригоди — важка праця. Не тільки тому, що весь час потрібно когось будити, а й тому, що потрібно утримувати в пам’яті всіх поганих персонажів, усі можливі шляхи порятунку (щоб підказати, якщо що), ну й події попередніх восьми томів. І ця праця не проходить для дитини даремно. 
Взагалі, зв’язок пам’яті та читання вголос зафіксували в людей, які самі читали вголос. Вважають, що на пам’ять слухачів це впливає не менш позитивно.
6. Зняття стресу

Так, серед усіх занять, якими ми можемо порадувати дітей, читання — одне з найбільш чудових. Воно захоплює. Переміщує нас у просторі та часі. Дає змогу зупинятися та спілкуватися, сміятися та сумувати, обійматися або стояти на руках. А крім того, ви в процесі працюєте живою рекламою читання.
Пов’язані теги

Освіторія / Новини / Виховання / 6 причин, чому читання вголос дивовижно впливає на дітей: дослідження

1. Вступна бесіда для батьків" ЩО ТАКЕ НУШ?

 Всі ви чули, що з 1 вересня 2018 року першокласники будуть навчатися за новою програмою , новим Державним стандартом.  Як ви це розумієте? Що ви знаєте?  Які у вас виникають питання?  Що ви очікуєте від сьгоднішньої зустрічі? 2. Очікування «Пісочний годинник» - Напишіть на піщинці і прикріпіть у верхню частину годинника 3. Перегляд відеоролика «Довіряю школі» - Розпочати нашу роботу я хочу з перегляду невеличкого відео. - Які думки у вас виникли, дивлячись на екран? - Вступ до школи - переломний момент не тільки в житті кожної дитини, але і в цілому для всієї родини. У кожній родині, де підростає шестирічка, останній рік перед школою заповнений не тільки приємними очікуваннями і хвилюваннями, але і масою незвичних проблем і тривог. Кожен з батьків замислюється про те, як складеться шкільне життя дитини, чи буде вона радісною і успішною. Батьків майбутніх першокласників хвилюютьдесятки питань, пов'язаних з підготовкою дитини до шкільного навчання. У них спостерігається підвищений рівень тривожності, невпевненість у правильності своїх виховних методів, дефіцит конкретних знань по даному питанню. - Усі батьки повинні знати про те, що для успішної адаптації до шкільного життя набагато важливіше, ніж уміння читати і рахувати, дитині потрібні психологічна стабільність, висока самооцінка, віра в свої сили і соціальні здібності. У цій ситуації дуже важливі встановлення теплих відносин дитини з учителем та підтримка батьків. - Один із принципів НУШ є педагогіка партнерства , без нього навчання дитини не буде ефективним , тому на це питання слід звернути особливу увагу. 4. Відео «Педагогіка партнерства» - Пропоную послухати міністра освіти Лілію Гриневич. 5. Презентація « Нова українська школа» 6. Вправа із резинкою - Зараз кожен із вас візьме в руки резинку і одягне її на руку так, як я покажу ( на одну руку, на зап’ястя). Ваше завдання – без допомоги інших частин свого тіла та предметів зняти резинку з руки якомога швидше. ( Це неможливо) - Я пропоную такий спосіб: підходжу до когось і прошу : «Допоможіть мені будь ласка». Спробуйте і ви так зробити. ( підходять до інших) Отже, у житті не варто завжди розраховувати тільки на себе. Інколи допомога близьких людей просто необхідна. Це може бути і вчитель для батьків і батьки для вчителя. Це і є педагогіка партнерства. - Тому я, хочу, щоб ми з вами стали партнерами у вихованні наших дітей, і йшли в одному напрямку, а не в різні боки, як Лебідь, Щука і Рак з відомої байки. І тільки так навчання наших дітей буде ефективним і результативним. 7. Робота в групі . Вправа «Ідеальний батько».  Пропоную скласти збірний портрет «ідеального батька».  На плакаті запишіть всі якості, якими повинен, на ваш погляд, володіти ідеальний батько ( батько-мати - загальний образ). Записуються всі якості, не обговорюючи.  Прикріпіть плакат і зачитайте опис ідеального батька. Далі батькам показують мішень, що складається з 5 кіл, у центрі знаходяться ідеальні батьки, чим далі від центру, тим далі від ідеалу. - Ми склали портрет ідеального батька, а тепер я прошу кожного подумати і відзначити на мішені те місце, де, на вашу думку, кожен з вас, знаходиться зараз по відношенню до ідеалу. Позначте свої ініціали. Відзначають ініціалами. Вправа проходить без коментарів. Мішень зберігають до останнього заняття, на якому зазначають свою позицію на цій же мішені іншим кольором. (Чи змінилася думка батьків.) 7. Вправа «кошик для сміття». Мета: розвиток навичок рефлексії, здатності усвідомлювати свої дії та слова по відношенню до дитини. - На одному аркуші напишіть якості, які заважають вам спілкуватися з дитиною, гальмують розвиток ініціативи, самостійності, провокують конфлікти. На іншому аркуші напишіть ті якості, які б ви хотіли придбати замість тих, які заважають, які б наблизили вас до позиції ідеального батька, допомогли б у спілкуванні з дитиною (незалежно від того, чи можу я це зробити чи ні), напишіть, що має статися, щоб ці якості з'явилися. Потім батькам пропонується зім'яти (або порвати) листок з тими якостями, які заважають, і викинути його в сміттєвий кошик, а листок з позитивними якостями залишити. - Не завжди є час звернути увагу на себе, проаналізувати. Зараз ви подумали, написали, провели певну роботу над собою. Перший крок у досягненні позиції ідеального батька вами зроблено, так як ви прийшли на наше заняття. Всі зміни залежать тільки від нас. Мати ідеального батька - мрія кожної дитини. 8. Вправа - візуалізація «Занурення в дитинство» - Сядьте зручніше, ноги поставте на підлогу так, щоб вони добре відчували опору, зіпріться спиною на спинку стільця. Якщо ви хочете відкашлятися, зробіть це зараз. Закрийте очі, прислухайтеся до свого дихання . Воно рівне, спокійне. Відчуйте важкість у руках, в ногах. Потік часу забирає вас у дитинство, в той час, коли ви були маленькими. Уявіть, що на вас одягнуте?, яке взуття?, який одяг?. Вам весело, що ви йдете по вулиці, і поряд з вами йде близька людина. Подивіться, хто це? Як він виглядає, у що одягнений? Ви берете його за руку і відчуваєте його теплу надійну руку. Вам добре. Ви відчуваєте надійний захист і опору, разом вам нічого не страшно. Ви впевнено і сміливо крокуєте по весняній вулиці. Потім ви відпускаєте руку і весело біжите вперед, але не далеко. Зупиняєтеся, чекаєте на свою близьку людину і знову берете за руку. Раптом ви чуєте незнайомий сміх, піднімаєте голову і бачите, що тримаєтесь за руку зовсім іншої людини. Що ви відчуваєте? Ви обертаєтеся і бачите, що ваша близька людина стоїть ззаду і посміхається. Ви біжите до неї і знову міцно берете за руку. Ви йдете далі разом і весело смієтеся над тим, що сталося. А зараз настав час повернутися назад в цю кімнату, і коли ви будете готові, ви відкрийте очі. У цьому сюжеті актуалізується почуття прихильності і переживання втрати, хоча і миттєвої, близької людини. Ситуація може пробудити в учасників тренінгу як теплі так і тривожні почуття, вона дозволяє побути дитиною і усвідомити, що означає присутність надійного дорослого в цьому віці, роль батьків у формуванні впевненості у подальшому житті. - Що ви відчували, які емоції викликала ця вправа? ( поділіться враженнями) - Дозвольте вам дати одну пораду. Буває, батькам часто ніколи займатися своїми дітьми, АЛЕ візьміть за правило, перед сном посидьте біля ліжечка 15 хвилин і поговоріть з дитиною. Як пройшов день, що було доброго в цей день. І потім обійміть дитину і скажіть, що ви його дуже любите і ніколи в образу не дасте. Повірте - це важливо. ІІІ. Підсумкова частина. Рефлексія 1. Вправа «Рука допомоги» - Обведіть та виріжте з кольорового паперу свою долоню. Напишіть на кожному пальчику долоні, яку допомогу Ви могли б надати вчителеві в роботі з дітьми. 2. Анкета для батьків + сайт + телефони - Прошу заповнити анкету, яка допоможе мені краще і швидше познайомитися з вашими дітьми, для більш результативної роботи, бо ніхто не знає свою дитину краще, ніж батьки. Та вкажіть свій телефон. - На сайті ви можете знайти корисну інформацію ( буклет) - Візьміть пам’ятку для себе. 3. Вправа «Скринька запитань» - Які у вас є запитання 4.Зворотній зв'язок. - Учасникам пропонується обмінятися враженнями про заняття. - Якщо ваші очікування справдилися, перенесіть піщинку вниз, якщо ні , то нам ще потрібен час для цього. Пам'ятка батькам майбутніх першокласників • Заохочуйте ініціативу дитини. • Емоційний настрій дитини повинен бути позитивним. • Не сваріть за помилки, не насміхайтеся. • Не забувайте хвалити. • Форма оцінки (тобто вказівка на недоліки) повинна бути в м'якій формі: «Ти дійсно дуже добре діяв, але поки вийшло не зовсім правильно». • Необхідна загальна позитивна оцінка. • Докладно разом розбирайте помилки. • Навчання дошкільнят слід проводити в ігровій формі. • Уникайте примусу, яке супроводжується особистими образами, наприклад: «Сідай займайся, бовдур». Це породжує невпевненість у собі і призводить до особистих невдач. • Не намагайтеся «натаскати» дитину на виконання окремих завдань, не забігайте вперед і не починайте проходити шкільну програму. • Вчіть дитину думати, міркувати, привчайте до розуміння, що досягти певних результатів можна тільки витративши зусилля. • Загартовуйте дитину, зміцнюйте її здоров'я. • Перед школою обов'язково проконсультуйтеся з лікарями - спеціалістами, педагогами, логопедом, психологом. • Не перевантажуйте дитину! Не вимагайте неможливого! Втрачене здоров'я дитини вам ніхто не поверне. • Пам'ятаєте «Немає поганих дітей, є погані дорослі».

Комментариев нет:

Отправить комментарий